СХВАЛЕНО                                                      ЗАТВЕРДЖУЮ

педагогічна рада                                          Завідувач дошкільного                                                                     

13 січня 2021 року № 3                                навчального закладу № 5                                    

                                                                            ______ Світлана БЕСПАЛОВА

                                        

                                                                             13 січня 2021 року

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

дошкільного навчального закладу № 5 «Перлинка»

комбінованого типу

Мелітопольської міської ради

Запорізької області

 

 

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти дошкільного навчального закладу № 5 «Перлинка» комбінованого типу Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі Положення) розроблено відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про освіту».

   2. Педагогічна рада як колегіальний орган управління дошкільним навчальним закладом формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (ст.20 Закону України "Про дошкільну освіту").

   3. Положення поширюється на всіх працівників дошкільного навчального закладу № 5 «Перлинка», які здійснюють професійну діяльність відповідно до трудових договорів, зокрема на працівників, які працюють за сумісництвом.

   4. Термін дії Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.

   5. Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі-ВСЗЯО) забезпечує керівник дошкільного навчального закладу № 5 «Перлинка» в межах йому повноважень.

   6. Коригування змісту, зміни та доповнення до цього Положення вносить керівник дошкільного навчального закладу та згодою педагогічної ради.

   7. Критерії ефективності ВЗСЯО:

• всебічний розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досліду;

• якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;

• оптимальне матеріально-технічне, навчально-методичне, психолого-педагогічне, медико-соціальне забезпечення якості організації освітнього процесу;

• дієва система управління дошкільним навчальним закладом.

  1. Компоненти ВСЗЯО:

• стратегія (політика);

• організаційно-функціональна структура;

• процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;

• критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

• критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;

• умови якісної організації освітнього процесу (умови, за яких стає досяжним належний рівень освіти вихованців закладу системи та процеси управління дошкільним навчальним закладом, зокрема інформаційні;

• система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

 

1. СТРАТЕГІЯ (ПОЛІТИКА)

ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

1. Стратегія внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – Політика) визначає мету й завдання її впровадження та принципи, на яких вона будується.

2. Мета Політики ВСЗЯО:

• гарантування якості дошкільної освіти здобувачів;

• формування довіри суспільства до закладу дошкільної освіти.

  1. Завдання Політики BCЗЯО:

• створювати освітнє середовище для оптимального розвитку кожного вихованця, відповідно до його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;

• забезпечувати умови постійного професійного зростання та самореалізації педагогів;

• актуалізувати питання забезпечення умов, які сприяють якісній організації освітнього процесу та інклюзивній освіті;

• отримувати об'єктивну інформацію про функціонування і розвиток дошкільного навчального закладу;

• сприяти розвитку партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу

• забезпечувати інформаційну відкритість діяльності дошкільного навчального закладу;

• запобігати проявам дискримінації, булінгу;

• знаходити оптимальні чинники впливу на результативність освітнього процесу та   впроваджувати їх у дію.

  1. Принципи політики BCЗО:

• дитиноцентром. Головний суб'єкт, на якого спрямована освітня діяльність закладу – дитина;

• автономність. Самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно правовими документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;

• системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю дошкільного навчального закладу взаємопов'язані, що створює взаємозалежність між ними;

• цілісність єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, і підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

• вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

• партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб'єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб, готовності до конструктивної співпраці для досягнення високої якості освітнього процесу;

• відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу;

• гнучкість і адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв'язки та різні комунікації;

• інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові, відсутні у практиці закладу ідеї, технології, методики, пов'язані із забезпеченням якості дошкільної освіти.

 

1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

   1. Організаційно-функціональна структура BCЗЯО – це суб'єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів: адміністрація закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу); педагогічна рада.

      1. Адміністрація закладу дошкільної освіти:

• формує блок локальних актів, що регулюють функціонування BCЗЯО дошкільного навчального закладу і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою, керівник затверджує і контролює їх виконання;

• готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у закладі дошкільної освіти, бере участь у заходах щодо змісту пропозицій;

• організовує проведення у закладі дошкільної освіти контрольно-оцінних процедур;

• забезпечує умови для підготовки педагогів дошкільного навчального закладу, батьків або інших законних  представників дітей, громадських експертів до здійснення контрольно-оцінних процедур;

• організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку на рівні  дошкільного навчального закладу;

• формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рада, загальні збори колективу тощо);

• ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.

  1. Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу):

• розробляють або формують методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності закладу дошкільної освіти; параметри, критерії та показники, методи та форми;

• беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів дошкільного навчального закладу;

• формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні дошкільного закладу.

  1. Педагогічна рада:

• діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;

• розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності дошкільного навчального закладу;

• ухвалює рішення щодо питань функціонування дошкільного навчального закладу, оновлення змісту освіти в зв'язку з появою нових стандартів освіти; підвищення рівня професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх технологій; підвищення якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості.

 

1. ПРОЦЕДУРИ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ТА ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

   1. Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі – Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі – Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів. Процедури BCЗЯО спрямовані на:

• удосконалення планування та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентності здобувачів освіти;

• посилення кадрового потенціалу закладу освіти та формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників;

• формування й удосконалення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

• розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

• максимальне усунення ефекту неповноти і неточності інформації про якість освіти, як на етапі планування освітніх результатів, так і на етапі оцінки ефективності освітнього процесу по досягненню відповідної якості освіти.

  1. Процедура Контролю у дошкільному навчальному закладу визначається логічним та доцільним об'єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, оперативний) та змісту. Під час планування контролю застосовується технологічний прийом – розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендації.

  2. Процедура Моніторингу будується відповідно до визначених у  дошкільному навчальному закладі напрямів.

  3. Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації.

  4. Моніторинг є методом та формою Контролю.

  5. Результати  процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:

• аналітичної доповіді на засіданні педагогічної ради;

• звіту керівника на загальних зборах (конференції) колективу;

• проблемного аналізу – комплексне самооцінювання функціонування та розвитку дошкільного навчального закладу (далі ДНЗ) – у Програмі розвитку;

• аналізу підсумків діяльності ДНЗ за навчальний рік та літній період (щорічне самооцінювання) – у плані роботи ДНЗ на навчальний рік та літній період.

  1. Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку ДНЗ здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, пропонованих Державною службою якості освіти України. Проблемний аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблення Програми розвитку закладу (здійснюється один раз на три-п'ять років).

  2. Щорічне самооцінювання підсумків діяльності ДНЗ за навчальний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз є першим розділом Плану роботи ДНЗ на навчальний рік та літній період та основою для його розроблення.

  3. План роботи дошкільного навчального закладу  на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедур ВСЗЯО.

  4. Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО.

     1. Документи:

• програма розвитку дошкільного навчального закладу на три-п'ять років;

• план роботи дошкільного навчального закладу на навчальний рік та літній період;

• план роботи педагога щодо організації освітнього процесу;

• протоколи педагогічної ради, загальних зборів колективу тощо;

• накази керівника.

  1. Матеріали:

• проблемний (комплексний) аналіз;

• аналіз підсумків діяльності ДНЗ на навчальний рік та літній період;

• циклограма внутрішнього контролю ДНЗ на навчальний рік;

• методика(и) моніторингових досліджень за напрямами діяльності.

 

1. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

   1. Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентності вихованців відповідно до змісту освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти: здоров'язбережувальна, особистісно-оцінна, родинно-побутова, соціально-комунікативна, природничо-екологічна, предметно-практична художньо-продуктивна, ігрова, сенсорно-пізнавальна, математична, мовленнєва.

   2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти містяться (визначені) в освітніх програмах, за якими організовано освітній процес у дошкільному навчальному закладі (ст. 23 Закону України "Про дошкільну освіту").

   3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти – процеси, параметри, критерії, інструменти та методи – затверджує педагогічна рада строком на п'ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової категорії здобувачів освіти.

   4. Періодичність проведення моніторингу – два рази на рік:

• на початку навчального року (вересень) – проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які можуть успішно освоювати освітню програму, але потребують індивідуальної роботи;

• у кінці навчального року (квітень-травень) – з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.

Можливо додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи тієї дитини.

1. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.

2. Моніторинг проводять:

• вихователі – за розділами програми;

• "вузькі" фахівці – музичний керівник,  вчитель-логопед, вчитель-дефектолог;

• практичний психолог – психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості;

• медичний персонал закладу – стан фізичного здоров'я.

За потребою діагностичні процедури може проводити вихователь-методист дошкільного навчального закладу.

1. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину картину в віковій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії.

Підсумки Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо.

1. Вихователь-методист на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня засвоєння програмного матеріалу за освітніми лініями; формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.

2. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності ДНЗ за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.

3. Проведення процедур Моніторингу, обговорення їх результатів у формі психолого-педагогічного консиліуму фіксуються у плані роботи дошкільного навчального закладу.

 

1. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

   1. Оцінювання професійної діяльності педагогів відбуваються під час атестаційного та міжатестаційного періоду.

   2. Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.

      1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації, необхідною умовою об'єктивного оцінювання с всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.

      2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації.

      3. Педагог, який атестується, здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:

• динаміки розвитку базових інтегральних якостей дітей;

• емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності;

• раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, створення соціальної ситуації розвитку;

• варіативних форм взаємодії з дітьми;

• реструктуризації змісту освітньої діяльності;

• рівня та форми залучення батьків в освітній процес.

  1. Діагностичний матеріал для оцінювання індивідуального розвитку професійної компетентності педагога (процеси, параметри, критерії, інструменти та методи, затверджує педагогічна рада строком на п'ять років, зберігається у методичному кабінеті.

• Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період.

  1. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період відбувається відповідно до Плану роботи дошкільного навчального закладу на навчальний рік та літній періоду процесі тематичного, підсумкового контролю.

  2. Критерії  та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті.

  3. Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проєктний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.

  4. Методика формування індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, за потребою затверджує педагогічна рада.

  5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проектних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.

• Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у міжaтестаційний період є побудова індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога.

• Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:

• план роботи дошкільного навчального закладу на навчальний рік та літній період;

• індивідуальний план підготовки та проходження атестації;

• протоколи засідання педагогічної ради, атестаційної комісії;

• накази керівника.

 

1. Умови якісної організацій освітнього процесу

   1. Матеріально-технічні умови.

      1. Безпечність, доступність і комфортність будівлі, приміщення, споруд, обладнання й території.

         1. Територія та приміщення чисті і охайні. Обладнання території та приміщень справне.

         2. Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та сторонніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу.

         3. На території закладу відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному Переліку.

         4. Територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час.

         5. Систематично (щоденно) здійснюється огляд території щодо ії безпечності для освітнього процесу.

         6. У закладі забезпечено архітектурну доступність, приміщення і територія закладу адаптовані до використання учасниками освітнього процесу, зокрема: туалетні кімнати, групові осередки, маршові сходи облаштовані з урахуванням індивідуальних освітніх потреб.

         7. У закладі, в разі потреби, облаштовується та діє ресурсна кімната (осередок), у наявності дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти.

         8. Групові приміщення для дітей раннього віку розташовані на першому поверсі та забезпечені окремими входами.

         9. Кожне групове приміщення для дітей певного віку ізольоване від решти групових приміщень.

         10. Групові та ігрові майданчики облаштовані для ігор та діяльності дітей.

         11. Майданчики обладнані тіньовими навісами, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає кількості вікових груп та віковим особливостям здобувачів освіти та запитам дітей з особливими освітніми потребами.

         12. У приміщеннях закладу повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам.

         13. Приміщення прибрані, утримуються в порядку й чистоті. Здійснюється щоденне вологе прибирання та провітрювання усіх приміщень. Меблі, обладнання, опалювальні прилади, підвіконня, стіни, ручки дверей тощо щоденно протираються. Столи в ігрових групових приміщеннях, після кожного прийому їжі миються. Облаштовані туалети, утримуються в належному стані.

         14. У будівлі та на території закладу відсутні ризики травмування учасників освітнього процесу.

      2. Оснащеність групових приміщень, кабінетів сучасним обладнанням, меблями та засобами навчання.

      3. Дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

      4. Використання джерел фінансування на утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу.

   2. Навчально-методичні умови.

      1. Освітній простір групових приміщень та інших основних приміщень забезпечує реалізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетенцій.

      2. Компоненти предметно-просторового розвивального середовища у групах відповідають освітній програмі та віковим можливостям дітей (розвивальні осередки), сучасним вимогам (трансформованість, багатофункціональність, варіативність, доступність, безпека).

      3. Добір іграшок, посібників та обладнання відповідає встановленим вимогам. Для занять з використанням комп'ютерів та технічних засобів навчання створено відповідні умови.

      4. Забезпечення умов для інклюзивного навчання здобувачів.

      5. Врахування національно-культурних, кліматичних умов, в яких здійснюється освітній процес.

   3. Психолого-педагогічні умови.

      1. Забезпечення емоційного благополуччя через безпосереднє спілкування з кожною дитиною; шановливе ставлення дорослих до людської гідності кожної дитини, до й почуттів і потреб; формування та підтримка й позитивної самооцінки, впевненості у власних можливостях і здібностях.

      2. Використання в освітній діяльності форм і методів роботи з дітьми, що відповідають їхнім віковим та індивідуальним особливостям (неприпустимо як штучне прискорення, так і штучне уповільнення розвитку дітей).

      3. Побудова освітньої діяльності на основі взаємодії дорослих з дітьми, орієнтовано на інтереси і можливості кожної дитини.

      4. Підтримка дорослими позитивних, доброзичливих відносин між дітьми, зокрема які належать до різних національно-культурних, релігійних спільнот і соціальних верств, а також мають різні (зокрема обмежені) можливості здоров'я; розвиток у дітей комунікативних здібностей, що дають змогу вирішувати конфліктні ситуації з однолітками; розвиток вміння працювати в групі однолітків в різних видах діяльності.

      5. Підтримка ініціативи і самостійності дітей через створення умов для вільного вибору специфічних для них видів діяльності, учасників спільної діяльності та спілкування; для прийняття дітьми рішень, прояву своїх почуттів та висловлювання думок; через недирективну допомогу дітям у різних видах діяльності.

      6. Здійснення системної роботи з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству. Захист дітей від усіх форм фізичного і психічного насильства.

      7. Партнерська взаємодія з батьками. Підтримка батьків (законних представників) у вихованні та розвитку дітей, охороні й зміцненні їхнього здоров'я, залучення сімей безпосередньо в освітню діяльність.

   4. Медико-соціальні умови.

      1. Створення умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дітей.

         1. Функціонування медичного кабінету з відповідним медичним обладнанням для проведення профілактичних оглядів.

         2. Медичне обслуговування дітей здійснюється медичними працівниками (сестрою медичною старшою) відповідно до їхніх функціональних обов'язків, у разі потреби надається домедична допомога.

         3. Організація заходів щодо дотримання протиепідемічного режиму.

         4. Проведення медичними працівниками санітарно-просвітницької роботи (гігієнічне виховання дітей, формування навичок здорового способу життя тощо) з працівниками дошкільного навчального закладу і батьками вихованців.

         5. Планування й проведення фізкультурно-оздоровчої роботи у різних організаційних формах.

         6. Наявність фізкультурно-спортивного обладнання та інвентарю для розвитку рухових якостей здобувачів дошкільної освіти,

         7. Планування та здійснення медико-педагогічного контролю за організацією фізичного виховання (2 рази на навчальний рік).

         8. Проведення контролю за станом здоров'я дітей, за санітарно-гігієнічним режимом у закладі дошкільної освіти.

         9. Надання рекомендацій з режиму адаптації дітей в закладі дошкільної освіти, визначення функціональної готовності дітей до навчання у школі тощо.

      2. Створення умов для якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.

         1. Забезпечення корисного та збалансованого харчування, що відповідає потребам усіх здобувачів дошкільної освіти.

         2. Виконання натуральних норм харчування.

         3. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо харчування здобувачів дошкільної освіти.

         4. Сприяння формуванню культурно-гігієнічних навичок здобувачів освіти у процесі організації харчування.

         5. Здійснення контролю за організацією харчування та дотриманням питного режиму.

   5. Умови інклюзивної освіти.

      1. Розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами.

      2. Облаштування та використання ресурсної кімнати чи осередків.

      3. Формування команди психолого-педагогічного супроводу та здійснення злагодженої діяльності.

      4. Вивчення потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну тощо.

 

1. СИСТЕМИ ТА ПРОЦЕСИ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

   1. Визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти,

      1. Сформована стратегія – Програма розвитку закладу дошкільної освіти, яка відповідає особливостям та умовам діяльності закладу, є структурованою за блоками чи напрямами діяльності, чіткою й вимірюваною, в якій відстежується перспективність та спрямованість на підвищення якості освітньої діяльності.

Про результати реалізації Програми розвитку звітує керівник на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проект нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювання, проєкт обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

1. Сформована тактика діяльності – План роботи дошкільного навчального закладу на навчальний рік та літній період (можуть формуватися окремими планами):

• ураховані визначені у Програмі розвитку перспективні заходи;

• побудована на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання дошкільного навчального закладу за минулий період;

• структура та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річних завдань та процесів його якісного функціонування та розвитку;

• до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.

Результати роботи закладу відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

1. Визначена система планування освітнього процесу усіх педагогів ДНЗ. Види, форма та особливості змістових компонентів планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях чи у Положенні про планування освітнього процесу, схвалених педагогічною радою.

2. Ефективність кадрової політики:

• укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації  (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації);

• динаміка зростання категорійності;

• створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальній діяльності;

• обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;

• відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;

• цілеспрямований методичний супровід професійного зростання педагогів;

• координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування та розвиток корпоративної культури.

  1. Організація єдиного інформаційного простору (розвиток інформаційних систем).

     1. Сформованість системи інформаційного забезпечення управління дошкільним навчальним закладом відповідно до визначених умов у розділі 7 (технологічні карти для збору, аналізу інформації та прийняття управлінського рішення).

     2. Наявність технологічного обладнання, сайту, програмного забезпечення.

     3. Наявність загальнодоступних ресурсів (інформаційні стенди, сайт закладу). Зміст інформації про діяльність є відповідним вимогам законодавства. Інформація регулярно поповнюється й вчасно оновлюється.

  2. Діяльність органів громадського самоврядування.

     1. Діє вищий орган громадського самоврядування – загальні збори (конференція) колективу дошкільного навчального закладу.

     2. Діє орган самоврядування працівників закладу.

     3. Діє орган батьківського самоврядування.

     4. Органи громадського самоврядування діють відповідно до законодавства. Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримує керівництво.

 

1. СИСТЕМА Й МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

   1. Педагогічні працівники дотримуються вимог академічної доброчесності:

• посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твердження, відомості;

• виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;

• надають достовірну інформацію про – методики й результати досліджень, джерела використаної інформації, власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

• визначають дотримання академічної доброчесності дітьми,

• об'єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти дітей.

  1. Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності

• обман – неправдиве інформування щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;

• академічний плагіат – представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат – представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як нових;

• фабрикація – вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;

• фальсифікація – зміна чи модифікація інформації, яка стосується освітнього процесу;

• списування – використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації крім дозволених;

• хабарництво – надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;

• необ'єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання.

  1. Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності, які встановлена Законом України "Про освіту":

• позбавляються наукового (освітньо-творчого) ступеня чи вченого звання, педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

• отримують відмову у присвоєнні ступенів, звань та категорій;

• втрачають право працювати у деяких закладах або займати деякі посади.