ДОВІДКА

щодо самооцінювання освітніх і управлінських процесів

дошкільного навчального закладу № 5 «Перлинка» комбінованого типу Мелітопольської міської ради Запорізької області за 2020/2021 навчальний рік.

       Дошкільний навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами  України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про мови», Положенням про дошкільний навчальний заклад України, Конвенцією про права дитини, Базовим компонентом дошкільної освіти (нова редакція), інструктивно-методичними рекомендаціями МОНУ «Щодо діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти у навчальному році», іншими нормативно-правовими актами, власним Статутом та колективним договором. Порядок діяльності дошкільного закладу визначений «Правилами внутрішнього трудового розпорядку», посадові обов’язки персоналу є в наявності, відповідають нормативним вимогам, затверджені завідувачем.

         Відповідно до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 року № 54 «Про затвердження порядку проведення моніторингу якості освіти», «Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в дошкільному навчальному закладі № 5 «Перлинка» комбінованого типу Мелітопольської міської ради Запорізької області», підвищення якості освітнього процесу, створення необхідних умов для методичного забезпечення діяльності закладу дошкільної освіти, з метою пошуків шляхів вдосконалення освітньої діяльності в процесі розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти було проведено комплексний моніторинг само оцінювання якості освітнього процесу дошкільного навчального закладу з 01.04.2021 року. Робочою групою, створеною для проведення моніторингу, завданням було окреслити такі напрямами як: «Освітнє середовище закладу», «Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду»; «Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти»; «Управлінські процеси закладу дошкільної освіти».

І. Напрям оцінювання «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти»

Критерій 1.1 Створення комфортних, безпечних, доступних та нешкідливих умов розвитку, виховання, навчання дітей та праці.

        Освітнє середовище закладу дошкільної освіти сприяє забезпеченню ефективного формування у дітей необхідних компетенцій, навичок самостійної та спільної діяльності, активної взаємодії у соціумі, задля реалізації власних можливостей. Сучасне освітнє середовище  - комплекс психолого- педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов, що забезпечують організацію комфортної життєдіяльності дитини. Освітній простір садка є сукупністю локальних освітніх середовищ, які перебувають у взаємодії одне з одним.

      Дошкільний заклад несе відповідальність перед батьками, суспільством та державою за: реалізацію головних завдань дошкільної освіти, визначених Законом України «Про дошкільну освіту»; забезпечення рівня дошкільної освіти у межах державних вимог до її змісту, рівня та обсягу; дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази. Безпосереднє керівництво дошкільним закладом здійснює завідувач Беспалова С.Г.

Дошкільний навчальний заклад № 5 «Перлинка» комбінованого типу працює з 07 березня 1963 року. Будівля закладу – це типова споруда, призначена для перебування дітей раннього та дошкільного віку. - забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми. Режим роботи закладу: 7.00 – 17.30.

           В закладі забезпечено комфортні і безпечні умови навчання та праці, а саме:

- здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;

- працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;

- створюються умови для харчування здобувачів освіти;

- створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті;

- застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

            Територія  закладу огороджена, доступ для стороннього автотранспорту на території закладу немає, «схованок» – де діти можуть залишитися без нагляду дорослих  немає. Однак, огорожа потребує оновлення, так як не відповідає вимогам. Також реконструкцій потребує асфальтне покриття на території закладу, приміщення самої будівлі та територія.

           Оптимальна кількість приміщень та їх площі визначаються згідно Закону про дошкільну освіту (Розділ II НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ СИСТЕМИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ, ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ Стаття 14. Комплектування груп закладу дошкільної освіти) - 193    дитини. За 2020/2021 н.р. заклад відвідували 237 здобувачів освіти.

В закладі функціонує 12 груп: 2 групи раннього віку, 2 групи молодшого дошкільного віку, 2 групи середнього дошкільного віку, 3 - старшого дошкільного віку. 3 групи-змішані (компенсуючого типу):  група ЗПР (для дітей з психо-фізичною затримкою) –1; логопедична (для дітей з вадами мовлення)  – 1; санаторна – 1 (для дітей з серцево-судинними вадами)

     Групи комплектуються залежно від умов роботи закладу та вікових ознак. Зараховування дітей до дошкільного закладу здійснюється з дотриманням правил прийому за електронною чергою на підставі заяв батьків, або осіб, що їх замінюють, ксерокопії свідоцтва про народження, довідки лікаря № 2, ксерокопії форми 0-63, що відповідає п.6 «Положення про дошкільний заклад». Для зарахування в групу компенсуючого типу додатково надається Висновок інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ). В таких групах   дітям надаються якісні освітні, психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, забезпечення дітей спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку.

        Функціональні групи приміщень у закладі дошкільної освіти:

        - фізкультурно-спортивна зала;

        - музична зала;

         - адміністративні приміщення

         - спеціалізовані (кабінети практичного психолога, вчителя-логопеда, вчителя-дефектолога, сестри медичної старшої,  керівника музичного,  методичний кабінет тощо)

- допоміжні та підсобні (вестибюль, санвузли).

           Для комфортного перебування у закладі, створено предметно-просторове розвивальне середовище в кожній віковій групі, якість якого має безпосередній вплив на мотивацію до навчання. В оформленні групових приміщень зосереджена  увага на дитині. В групових приміщеннях наявність столів та стільців, (меблі відповідають зросту т віку дитини, санітарно - гігієнічним вимогам), є осередки для гри,  художньо-продуктивної діяльності, навчання,меблі для зберігання наочності та навчальних матеріалів. Наявність місць для відпочинку дітей. В групових приміщеннях  достатній простір для проведення навчальної та ігрової діяльності. Але в групових приміщеннях (гр. № 4, гр. № 5, гр. № 12, гр.№ 1) недостатньо простору для забезпечення належного рівня за максимально можливою кількістю користувачів, простір організовано так, що практично не залишає простору дітям і персоналу вільно пересуватися. Приміщення груп  мають належне освітлення, достатньо чисті і добре доглянуті.

              Керівник закладу – створив умови для відповідного навчання та забезпечення належного рівня пожежної безпеки та дотримання вимог щодо охорони праці.

Основні складові належного рівня пожежної безпеки:

• заклад забезпечено первинними засобами пожежогасіння;

• наявність та належний стан пожежних виходів, не захаращеність шляхів евакуації;

• занулення і заземлення електрообладнання, яке використовується;

• справність ізоляції електричної проводки;

• обізнаність персоналу закладу та дітей із правилами пожежної безпеки,

Але приміщення  не обладнанні засобами автоматичної пожежної сигналізації, на території відсутній гідрант, будівля не захищена від ударів блискавки; дерев’яний дах потребує протипожежної обробки.

            У закладі забезпечено належний рівень дотримання вимог щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності :

• чіткий розподіл повноважень з охорони праці серед керівництва закладу;

• облаштування групових приміщень, спортивній та музичній  залів, відповідно до правил вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності;

• контроль за безпечним використанням обладнання;

• регулярні інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності працівників проводяться належним чином.

        У закладі ведеться вся необхідна документація з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, відповідно до вимог законодавства (журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, журнал реєстрації осіб, потерпілих від нещасних випадків). Проводяться належним чином інструктажі, тренінги та інші заходи щодо пожежної безпеки, безпеки життєдіяльності. Педагоги знають послідовність дій при виникненні пожежі чи інших надзвичайних ситуацій, правил охорони праці та безпеки життєдіяльності, діти також ознайомленні з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, знають шляхи евакуації, де знаходяться пожежні виходи, засоби пожежогасіння, дії у разі виникнення НС.

Якісне і здорове харчування дітей – одна із умов здоров’я, розвитку та успішного навчання дітей. Навчальний заклад, в якому дитина проводить більшу частину свого часу, дбає про забезпечення умов для якісного і здорового харчування, а також формування у дітей стійких навичок здорового харчування. У дошкільному закладі створені умови для здорового, якісного харчування.

             Організація харчування дітей в дошкільному навчальному закладі  здійснюється згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1591 від 22.01.2004 року «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах»; наказу Міністерства освіти і науки України від 17.04.2006 № 298/227 «Про  затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах», наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я України від 26.02.2013 № 202/165 «Про  затвердження Змін до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах».

            У дошкільному навчальному закладі організовано триразовий режим харчування. Відповідно до штатного розпису заклад укомплектовано 5 працівниками харчоблока (3 кухаря, 1 комірник, 1 підсобний робітник), які мають спеціальну освіту та забезпечують організацію харчування. Створені належні умови для організації харчування дітей всіх вікових груп. На харчоблоці  частково оновлено кухонний інвентар, групи забезпечені відповідним посудом. Розроблено Паспорт харчоблоку 2020, в наявності інформація про постачальників продуктів харчування, графіки постачання продуктів.

               Медичною службою закладу здійснюється постійний контроль за постачанням продуктів харчування. Дошкільний заклад забезпечується продуктами харчування централізовано. Замовлення і отримання  продуктів від постачальників здійснюється комірником  у відповідності до потреб сезону, перспективного меню, фактичної кількості вихованців, термінів придатності товару, тощо. Продукти харчування надходять до навчального закладу разом із супровідними документами, які свідчать про їх безпечність, якість, ґатунок, категорію і дату виготовлення.  Асортимент продуктів різноманітний. Адміністрацією, медичним персоналом, відповідальними особами контролюється наявність сертифікатів якості, терміни реалізації продуктів харчування, виконання умов зберігання.

            На підставі затвердженого примірного двотижневого меню, щодня сестрами медичними старшими спільно з кухарями складаються меню-розкладки на наступний день. При цьому працівники користуються картотекою страв, затвердженою завідувачем ДНЗ. У дошкільному навчальному закладі видача готових страв на групи здійснюється лише після зняття проби сестрою медичною старшою та відповідно до часу, визначеного графіком видачі їжі. Щоденне меню розміщується поруч з вікном видачі їжі з харчоблоку та в інформаційних куточках для батьків.

              Медичний персонал закладу контролює виконання меню і якість страв, проводить санітарно-просвітницьку роботу серед персоналу та батьків щодо питань раціонального харчування, дає оцінку ефективності харчування та якості отриманої продукції.   Для контролю за виконанням затвердженого набору продуктів сестрою медичною  старшою ведеться Журнал обліку виконання норм харчування. Аналіз виконання норм харчування за 2020 рік показує, що в цілому харчування вихованців дошкільного навчального закладу здійснювалось наближено до норм у середньому – 91%.

Впродовж року медичні працівники здійснюють контроль за санітарним станом харчоблоку та груп, за своєчасним проходженням медичних оглядів. Результати контролю  розглядалися на нарадах при завідувачі.

     Вихователі, помічники  вихователів беруть активну участь в організації харчування дітей, ознайомлені з питаннями гігієнічного та естетичного виховання. Щодня перед кожним прийманням їжі столи для дітей сервіруються відповідно до меню. Дітей привчають сідати за стіл охайними, з чистими руками, сидіти за столом правильно та користуватись столовими приборами (ложкою, виделкою, ножем). Дошкільнят середньої та старшої груп навчають чергувати у групі під час приймання їжі, використовувати санітарний одяг, сервірувати столи та збирати використаний посуд. Кількість столового посуду в групах відповідає кількості дітей за списком. Для кожної дитини розроблена посадкова карта.

                Також, в дошкільному закладі ведеться плідна, систематична робота щодо профілактичних і оздоровчих заходів, згідно річного плану роботи; вживаються заходи щодо дотримання протиепідемічного режиму (особлива увага сконцентрована на протиепідемічних заходах щодо коронавірусної хвороби COVID-19, відповідно до статті 40 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, Постанови Головного державного санітарного лікаря України від 22 вересня 2020 р.   № 55 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)», враховуючи епідемічний стан на території м. Мелітополя).

                З усіма учасниками освітнього процесу проводиться плідна робота з питань здорового способу життя, загартування, раціонального харчування.

Акцентується увага на проведенні фізкультурно-оздоровчої роботі у різних організаційних формах, згідно річного плану роботи закладу.

              Критерій 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

Керуючись  Законом України «Про освіту», Законом України від 18.12.2018 року № 2657-УІІІ «Про внесення змін до деяких Законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», листом Міністерства освіти і науки України від 29.01.2019 року № 1/9-881 «Рекомендації для закладу освіти щодо застосування норм  Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України проти булінгу (цькуванню)», листа Департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації від 31.02.2019 року № 406/03-2-14 «Про рекомендації для закладів освіти щодо протидії булінгу з метою попередження булінгу (цькуванню), ефективного реагування на фактори насильства, наказом по дошкільному навчальному закладу № 5 «Перлинка» комбінованого типу Мелітопольської міської ради Запорізької області від 26.02.2021  №15/2-о/д «Про організацію роботи щодо запобігання та протидії булінгу в закладі дошкільної освіти № 5» ведеться постійна робота щодо протидії булінгу, а саме:

- заклад планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу;

- правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини;

 - керівник закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу (цькуванню), іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви.

             Політика запобігання булінгу у закладі освіти є комплексною й охоплює всіх учасників освітнього процесу. Кожен працівник закладу знає про антибулінгову політику та неухильно дотримується правил та процедур нею встановлених.

                Антибулінгову політику закладу складає комплекс заходів із запобігання, профілактики та попередження булінгу. В дошкільному закладі було створено робочу групу для антибулінгової політики, у складі представників керівництва закладу, педагогічного колективу, практичного психолога, які розробили: Положення про порядок розгляду випадків булінгу в закладі дошкільної освіти № 5 «Перлинка» комбінованого типу Мелітопольської міської ради Запорізької області, План заходів щодо запобігання та протидії булінгу в закладі дошкільної освіти № 5 «Перлинка» комбінованого типу Мелітопольської міської ради Запорізької області, План заходів щодо запобігання домашнього насильства в закладі дошкільної освіти № 5 «Перлинка» комбінованого типу Мелітопольської міської ради Запорізької області. Проведенні тренінги, семінари, консультації щодо попередження насильства. Набуті знання та навички допомогають створити сприятливий клімат для провадження системної роботи щодо попередження насильства в закладі освіти.

      Розроблений План  заходів для запобігання булінгу (цькуванню) та будь-яким іншим проявам насилля, який затверджений та оприлюднений на сайті закладу. Проводяться нформаційно-просвітницькі заходи щодо  методик запобігання виникненню насильства у дитячому колективі або ранніх ознак його виявлення. Чітко і доступною мовою прописаний порядок звернення щодо булінгу чи інших видів  насильства.

      Працівники та батьки вихованців вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним.

Критерій 1.3. Формування інклюзивного, безпечного, розвивального, мотивуючого середовища.

Для реалізації  даного критерія в закладі ведеться плідна, систематична робота:

- приміщення та територія закладу дошкільної освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

-у  закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

- заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

- освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.

- у закладі створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (інформаційно-ресурсний центр, методичний кабінет).

             Особливі освітні потреби мають діти, навчання яких потребує додаткових ресурсів, зазвичай відносять дітей з особливостями психофізичного розвитку або потребують соціальної адаптації. В закладі функціонують 3 групи компенсуючого типу:  група ЗПР (для дітей з психо-фізичною затримкою) –1; логопедична (для дітей з вадами мовлення)  – 1; санаторна – 1 (для дітей з серцево-судинними вадами)

Створена робоча група з проблеми  адаптації дітей з ООП в освітньому процесі; проводиться консультування з батьками з особливостей навчання і розвитку дитини. У процесі роботи в групі, де є діти з особливими освітніми потребами, використовується весь відомий спектр освітніх технологій і методик,  педагогічні працівники заздалегідь проводять відповідну підготовчу роботу.

           Дошкільний заклад забезпечений  необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними  посібниками та допоміжними засобами навчання відповідно до потреб здобувачів освіти. Навчальні заняття, побудовані на особистісно - орієнтованій взаємодії, дають змогу здійснити індивідуальний підхід, стимулюють пізнавальну активність, навчають дітей з ООП визначати шляхи здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок. Групові форми роботи дозволяють дітям з особливими освітніми потребами інтегруватись до колективу, відчути допомогу та підтримку. Заклад дошкільної освіти забезпечений необхідним навчальним обладнанням для роботи з дітьми з ООП.

При організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, насамперед залучаються батьки.

Для забезпечення системної роботи з дітьми з ООП у закладі створена команда психолого-педагогічного супроводу дитини, яка визначає напрями психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, надає методичну підтримку педагогам, консультує батьків щодо особливостей розвитку, навчання та виховання дітей; проведення інформаційно-просвітницької діяльності у закладі.

   У закладі освіти достатньо кадрового персоналу для роботи з дітьми з ООП – вчитель-логопед, вчитель-дефектолог, практичний психолог. Для роботи з дітьми з ООП педагоги отримують достатню методичну підтримку.

 

ІІ. Напрям оцінювання «Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду»

2.1. Дотримання вимог Базового компонента дошкільної освіти.

Заклад дошкільної освіти у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ  "Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році", відповідно до наказу МОН України від 12.01.2021 № 33 «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти (нова редакція),  на виконання наказу управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області від 25 січня 2021р. № 15  «Про впровадження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція у закладах дошкільної освіти», наказу управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області від 29.03.2021 № 93 «Про проведення моніторингу вивчення педагогами закладів дошкільної освіти змісту  оновленого Базового компонента дошкільної освіти», наказу по дошкільному навчальному закладу від 30.03.2021 № 22/2-о/д «Про проведення моніторингу вивчення педагогами ЗДО № 5 змісту оновленого Базового компонента дошкільної освіти» та з метою управлінського регулювання забезпечення якісного вивчення змісту оновленого Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) та його впровадження.

Забезпечення змісту дошкільної освіти здійснюється відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (оновленого) та реалізується згідно з освітніми програмами розвитку дітей та навчально-методичними посібниками, затвердженими в установленому порядку Міністерством освіти і науки України.  Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти),  метою якого є збереження самоцінності дошкільного дитинства, визначення особливостей та вимог до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини , забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою  визначає:

- вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів освіти дитини дошкільного віку;

-умови, за яких вони можуть бути досягнуті відповідно до міжнародних стандартів якості освіти.

           Зміст Базового компонента дошкільної освіти побудовано відповідно до вікових можливостей дітей на основі компетентнісного підходу,  що зумовлює необхідність чіткого визначення засвоєння дитиною змісту освітніх напрямів (знає, обізнана, розуміє, вміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює), орієнтує на цілісний і загальний розвиток дитини, підкреслює важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття у подальшому спеціальних знань та вмінь. Увага педагогів  спрямовується на головні напрями  розвитку фізичного, психічного та морально-духовного здоров’я, особистісних цінностей як своєрідного внутрішнього стрижня, ціннісної етичної орієнтації з формування навичок практичного життя, емоційної сприйнятливості та сприяння розвитку індивідуальності дитини. Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій ― провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та інших) і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію

           Стандарт дошкільної освіти включає дві складові:

  -  інваріантну

  - варіативну.

Головною метою є забезпечення реалізації вимог Базового компонента дошкільної освіти в розвитку, вихованні та навчанні дітей 2 до 6(7) років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі за освітніми напрямами.

Основними формами організованої освітньої діяльності дошкільників в дошкільному навчальному закладі № 5  є: заняття (інтегровані, комплексні, тематичні, домінантні, індивідуальні, індивідуально-групові, групові, а також міні-заняття), організовані ігри різних видів, спостереження, прогулянки, самостійна діяльність (художня, рухова, мовленнєва, трудова, дослідницька тощо), попередня та індивідуальна робота, корекційно-розвивальна робота, розваги, свята, динамічні паузи, гурткова робота тощо.

Зайнятість дітей за цими формами рівномірно розподіляється протягом їх перебування в закладі з урахуванням віку, працездатності в різний час, можливості поєднання з іншими видами діяльності відповідно до дидактичних завдань. Вихователь самостійно обирає тип заняття, варіює його зміст, форми та методи роботи, коригує запланований освітній процес, відповідно до особливостей сприймання дітей, непередбачених умов, рівня пізнавальної активності дітей протягом організованих форм роботи.

Педагоги дошкільного закладу наполегливо працювали над виявленням творчого потенціалу ранніх захоплень дітей, розвитку їх інтелектуальних та творчих здібностей. З цією метою на базі дошкільного навчального закладу заплановано роботу у 2020/2021 н.р.  8 гуртків, за інтересами дітей та запитами батьківвихованців.  

Освітній процес у  дошкільному навчальному заклад № 5 будується на відповідному програмно-методичному забезпеченні та представляє єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення вихованцями результатів (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, освітніми комплексними та парціальними програмами, які затверджені педагогічною радою (протокол від 31.08.2020 № 1):

І. Комплексні освітні  програми:

1. «Світ дитинства», комплексна освітня програма для дошкільних навчальних закладів (наук. кер.- Богуш А.М., упор. – Байєр О.М., Батліна Л.В., Григоренко Г.І., Дорошенко З.П. та ін.) –нове видання 2015 року; (лист МОН України від 26.06.2015р. №1/11-8964);

2. «Оберіг», програма розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років (наук. кер. Богуш А.М.); Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ від 24.06.2014року №750).

ІІ. Програми  для  роботи  з  дітьми,  які мають особливі освітні потреби: 

1. ЗПР. Програма розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років «Віконечко». За заг. ред. - Сак Т. В. (Лист МОН       № 1/11-6943 від 12.04.2013);

2. Логопедична  група. Програмно-методичний комплекс «Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення» ( авт. - Рібцун Ю. В.); (Лист МОН  №1/11-18798).

ІІІ. Парціальні програми інваріативної складової БК:

1. «Україна – моя Батьківщина», програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку (авт.- Кичата І.І., Каплуновська О.М., Палець Ю.М., за наукового редагування Рейпольської О.Д.,); Схвалено для використання в дошкільних навчальних закладах комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІМЗО від 25.03.2016 №2.1/12-Г-85).

У дошкільному навчальному закладі № 5 моніторинг здійснюється на основі вимог Базового компонента дошкільної освіти, освітніх програм і річного плану. З метою виявлення динаміки, тенденцій і закономірностей та прогнозування  подальшого розвитку дитини дошкільного віку, який проводитьсяу відповідні терміни:

- вересень - початковий (виявлення напряму і корекції освітньої роботи з дітьми, медико-соціального, психолого-педагогічного)

          - грудень- проміжний (визначення динаміки розвитку вихованців, перегляд відкритих занять)

          - квітень  - підсумковий /узагальнюючий (підбиття підсумків життєдіяльності дошкільників за тривалий період, визначення рівня досягнень дітей та виконання освітніх програм, перегляд підсумкових занять).

Матеріали щодо організації і проведення моніторингу досягнень дітей дошкільного віку, показники досягнень дітей, діагностичний інструментарій, методику обстеження, характеристику рівнів засвоєння програмових вимог розроблено згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти.

Інструментарій моніторинга якості освіти:

- спостереження  за дітьми (безпосередні, опосередковані);

- дидактичні, розвивальні ігри та вправи;

- вивчення листків здоров’я дитини;

- міні-заняття з окремими дітьми;

- бесіда з дітьми  (як допоміжний метод);

- вивчення продуктів праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості тощо);

- контрольні та підсумкові заняття;

- анкетування (опитування)  батьків 

З дітьми, які не діагностувалися у визначені терміни за причиною відсутності, моніторинг проводиться у сприятливий для них час.

Педагогічні працівники, здійснюючи моніторингові дослідження щодо рівня розвитку компетенцій дошкільників, використовують підготовлений інструментарій (анкети, предметні картки, діагностичні карти), оцінюють результативність освітнього процесу та виявляють фактори, що впливають на його ефективність. Результат моніторингу узагальнюється педагогічними працівниками в текстовому, табличному та графічному вигляді. Саме освітній моніторинг допомагає відстежити динаміку змін в освітній системі, спрямувати її розвиток на запланований результат.

​

Згідно моніторингових досліджень за 2020/2021 н.р. маємо такі показники: Списочний склад дітей на кінець навчального року 237,  продіагностовано 220 дітей, з них:

41 дітей – ранній вік

36 дитини – молодший вік

69 дітей – середній вік

74 дітей – старший вік.

Моніторинг було проведено в умовах карантину на Covid – 19. На даний момент всі групи функціонували.

При проведенні діагностування враховувались індивідуальні особливості кожної дитини, вміння, навички, знання. Індивідуальна, групова і підгрупова робота з дітьми, а саме, питально-відповідальна форма спілкування, предметно-ігрова діяльність, трудова, спортивна, продуктивна, сюжетно-рольова та інші види роботи дали змогу зробити певні висновки. Моніторинг проводився згідно освітніх напрямів та змісту оновленого Базового компонента дошкільної освіти, освітньої комплексної програми «Світ дитинства» та програми для дітей раннього віку життя «Оберіг», інших парціальних і корекційних програми затверджені МОН України.

В діагностуванні дітей компенсуючи груп закладу, крім вихователів, також приймали участь вузькі спеціалісти: керівники музичні: Тейванова О.О., Міщенко Г.В.; практичний психолог Ярчук Л.І., вчитель-логопед Москаленко О.М., вчитель-дефектолог Афанасьєва Т.М.

1. Вихователі ранніх  груп: Головінова Т.М., Міхлік О.Ю., Гладкова О.О.

Серед продіагностованих дітей груп № 4, 5 високий рівень мають 3, достатній рівень –10, середній – 26, низький – 2 (низький рівень розвитку мають діти, у яких низька мовленнєва активність).

2. Вихователі молодших груп:  Зубрей Д.О.; Щолок О.М. Асмакова Л.К. В групах молодшого віку № 9,7 – високого рівня досягли – 0 дітей, достатнього – 15 дітей, середнього –19, низького –2.

3.Вихователі середніх груп: Коновалова О.М., Сульженко О.В. Біловоленко Л.О., Стросинська О.О., Шамара Т.Ф., Юрова В.М.

Серед  продіагностованих дітей середніх груп №1,8,10   високого рівня досягли 6 дітей, достатнього –20, середнього – 33, дітей з низьким рівнем розвитку- 0

4. Вихователі старших груп Курса В.М., Матюха В.В.; Прицейник Г.С., Кащенко О.А.; Шелудько Н.А., Некрасова В.С.;Бараневська О.А., Філіпович Т.В.

В групах старшого віку № 3,6, 11,12  високий рівень мають  - 12 дитини, достатній –30, середній –34, низького – 0.

5. Вихователі групи ЗПР групи: Михайлюченко Н.М.; Шевченко В.В. Серед продіагностованих дітей високого рівня досягли – 0 дітей, достатнього – 1, середнього – 3 дитини, низького – 6 дітей (діти з певними нозологіями).

У порівнянні  з проміжним  діагностуванням    – можна побачити зміни:

-  кількість дітей з достатнім рівнем зросла на 3,8 %, показники середнього рівня не змінились, низького  знизились  на  3,7 %!!! з високим рівнем розвитку зменшилась  на 0,1%.

Випускники закладу досягли даних результатів:   високого рівня досягли – 10  дітей, достатнього – 30, середнього – 34, низький – відсутній.

 

2.2. Організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти у закладі

Розподіл занять на тиждень в дошкільному навчальному закладі № 5 укладається за змістовними освітніми напрямами, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 року №446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності».

Види діяльності за освітніми лініями    

Орієнтовна кількість занять на тиждень за віковими групами
                                                                                          2-3р.           3-4 р.               4-5 р.  5-6(7)р

                                                                                    ранній вік молодша    середня   старша

Ознайомлення з природним довкіллям                1                      1           1                       2

Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)4   4  5       5

Сенсорний розвиток                                                     2                    -                        -              -

Логіко-математичний розвиток                               -                    1                 1                     2

Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування        

                                                                                            2                   3                 3                       3

Здоров’я та фізичний розвиток                                2                  3                   3                     3

Загальна кількість занять на тиждень                 10               11                   12                 1

Додаткові освітні послуги на вибір батьків         -                        -                2                     2

Ознайомлення із соціумом                                         1                    2                  2                     3

Максимальна кількість занять на тиждень        10                  11                 14                 17

Тривалість одного заняття в хвилинах
Загальні заняття                                     

                                                                                               10хв.           15хв              20хв             25хв

Заняття з фізичного розвитку- 10-15 хв.15 хв.20-25 хв.25-30 хв.

 Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

Тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в вікових групах). Заняття з музичної діяльності інтеграції не підлягають.

Навчальне навантаження: тривалість проведення занять - спеціально організованих форм освітнього процесу, що відповідають віковим можливостям вихованців згідно із санітарним законодавством.

Максимально допустиме навчальне навантаження визначають шляхом множення загальної кількості занять на тиждень, відведених на вивчення освітніх ліній у віковій групі, на тривалість заняття залежно від віку вихованців.

Для дітей віком від 1 до 3 років проводяться заняття тривалістю до 10 хвилин.
Тривалість одного заняття:
у молодшій групі - не більше 15 хвилин;
у середній - 20 хвилин;
у старшій - 25 хвилин.

Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій - трьох організованих навчальних занять. У різновікових групах тривалість навчальних занять необхідно диференціювати, орієнтуючись на вік кожної дитини.

У середині та наприкінці занять, що потребують високого інтелектуального напруження чи статичної пози дітей, проводяться фізкультурні хвилинки.

Тривалість перерв між заняттями становить  не менше 10 хвилин.
Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, проводяться, переважно, в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа).

Враховується, значне скорочення організованих форм навчальної діяльності (занять). Цьому сприяє блочно-тематична організація освітнього процесу на засадах інтеграції, яка істотно знижує навчальне навантаження на дітей. При цьому тривалість інтегрованого заняття дещо збільшується за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах).

Проводяться інтегровані заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня. При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття не перевищує для дітей молодших груп - 15 хвилин, середніх - 20 хвилин, старших - 25 хвилин.

Не дозволено виконання домашніх завдань для дітей.
Після денного сну діти відвідують гуртки. Тривалість проведення гурткової роботи15-25 хвилин залежно від віку дітей.
Заняття в гуртках не проводяться за рахунок часу, відведеного на прогулянку та денний сон.

Фізичне виховання дітей у дошкільному навчальному закладі складається з: ранкової гімнастики; занять фізичною культурою; рухливих ігор та ігор спортивного характеру; загартування; фізкультурних хвилинок під час занять, фізкультурних пауз між заняттями; фізкультурних комплексів під час денної прогулянки.

Визначаючи обсяг рухової активності дітей, враховується стан їхнього здоров’я та психофізіологічні особливості.

Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з дворічного віку. Тривалість занять для дітей у віці від 2 до 3 років - 15 хвилин; від 3 до 4 років - 20-25 хвилин; від 5 до 6(7) років - 25-30 хвилин.

Фізкультурні заняття для дітей дошкільного віку проводяться не менше трьох разів на тиждень. Форма та місце проведення занять визначаються педагогом залежно від поставленої мети, сезону, погодних умов та інших факторів.
        У дні, коли немає занять з фізкультури, проводять фізкультурні комплекси під час денної прогулянки.

Забезпечення особистісно орієнтованого підходу до дитини стосується  не тільки проведення навчальних занять.

Вихованці закладу є учасниками міських заходів: «Заговори, щоб я тебе побачив» - Майя Тітова (вихователі Кащенко О.А., Прицейник Г.С.), міського інтеркультурного фестивалю «Коло друзів» -   Мілана  Коваленко , Катя Понаморенко  (керівники музичні Міщенко Г., Тейванова О.),  міського конкурсу гри на дитячих музичних інструментах «Музичні перлинки» - Маловічко Поліна, Рагінська Варя, Лебідь Коля, Назаренко Богдан, Ярощук Дарина (вихователі Шелудько Н.А.)

Маленькі артистидефіле «Еко мода» - Пенькова Варя,Тітова Майя, Носік Ілона, Тіркіна Мірослава, Рагінська Варя(вихователі Кащенко О.А., Стросинська О.О), «Панок національність»- Скотаренко Роман (чеська республіка) ( вихователі Кащенко О.А. Прицейник Г.С), міський конкурс «Стежина до математики» (вихователіБараневська О.А., Філіпович Т.В.),

Міський конкурс «Танцювальні зірочки» -Коля Лебідь, Назаренко Богдан. Ракович Діма, Скотаренко Роман, Мережко Денис, Третʼяченко Сева (вихователі Бараневська О.А., Філіпович Т.В.).Педагоги закладу прийняли участь у проведені «ІІІ Всеукраїнському урок доброти».

Тому, виходячи з вищесказаного, робимо висновок, що в закладі Напрям оцінювання «Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду» реалізується відповідно, а саме:

- здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень;

- система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання;

- здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним;

- у закладі здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти;

- у закладі впроваджується система формувального оцінювання;

- заклад сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання;

- заклад забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

​

ІІІ. Напрям оцінювання «Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти»

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності та якість організації освітнього процесу.

Аналізуючи даний напрям оцінювання, зазначаю, що педагогічні працівники закладу реалізують на практиці роботи основні завдання, а саме:

- планують свою діяльність, аналізують її результативність;

- застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;

- беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби);

- створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо);

- сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку;

- використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

Календарний (календарно-тематичний) план є основним робочим документом, який визначає педагогічну діяльність педагога та допомагає досягти очікуваних результатів навчання. Календарне планування розробляється вихователями самостійно, затверджується кожного місяця вихователем-методистом закладу. Розроблюючи календарно-тематичні плани, враховуються:  вимоги  освітніх напрямків Базового компонента дошкільної освіти, освітні програми розвитку; рекомендації МОН тощо. Календарно-тематичний план, синхронізовані з освітньою програмою закладу освіти, є результатом  творчої роботи вихователя, його бачення  способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання. Зміст календарно-тематичного планування відповідає очікуваним результатам  навчально-пізнавальної діяльності дітей.

Педагогічні працівники володіють знаннями про вікові, фізіологічні та психологічні особливості дітей, гнучко та варіативно застосовують форми та методи організації освітнього процесу спрямовані на оволодіння здобувачами  освіти ключовими компетентностями та уміннями. Доцільним є використання контрольних зрізів знань, щоб отримати інформацію щодо оволодіння дітьми  ключовими компетентностями. Прикладами форм роботи, які допомагають застосовувати компетентнісний підхід, є включення у дослідницьку діяльність, використання інноваційних технологій,

Використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі підвищує продуктивність роботи. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – це технології, спрямовані на створення, розповсюдження та обробку інформаційних ресурсів (інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби). Використання ІКТ педагогічними працівниками в освітньому процесі дає змогу реалізувати ряд важливих завдань:

• створення електронних  освітніх ресурсів;

•  інтенсифікація роботи з документами;

• комунікація з учнями та батьками;

• створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;

• хмарних сховищ документів;

• підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;

отримання актуальної освітньої інформації.

Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів забезпечується через   такі форми науково-методичної роботи:

•  - індивідуальні консультації;

• майстер-класи педагогів, компетентних у впровадженні ІКТ в освітній процес;

• самоосвітня діяльність педагогічних працівників.

Але не всі педагогічні працівники володіють навичками впевненого

користувача увикористаннікомп’ютернихтехнологій.

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Підвищення кваліфікації, вдосконалення професійного розвитку – це не тільки курсова перепідготовка в Інституті післядипломної педагогічної освіти. Це також участь педагогічних працівників у різноманітних тренінгах, конференціях, семінарах,  вебінарах, онлайн-курсах тощо. Підвищення кваліфікації – це безперервний системний процес: обмін досвідом, розроблення системи навчальних занять, самоосвіта. Усе це – складова портфоліо  вихователів, як індикатору професійного зростання, який забезпечує неперервний процес освіти і самоосвіти:

- відзначає результати діяльності;

• ​

У процесі вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності таякостіосвітивідбуваєтьсяузагальненнятааналізпроцесупідвищеннякваліфікаціїпедагогічних працівників. Так у 2020/2021 роціпідвищили кваліфікацію 9 педагогів, з них:

• 1 педагог отримав категорію «спеціаліст вищої категорії»

• 1 педагог отримав категорію «спеціаліст першої категорії»

• 1 педагог отримав категорію «спеціаліст другої категорії»  позачергово

• 1 педагог отримав категорію «спеціаліст »

• 1 педагог встановив 11 тарифний розряд

• 1 педагог підтвердив категорію «спеціаліст першої категорії»

• 2 педагоги підтвердили кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»

• 1 педагог підтвердив категорію «спеціаліст другої категорії».

У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інші  форми професійної співпраці. Одним із чинників, який впливає на професійне зростання педагогічних працівників, є співпраця і комунікація з колегами, налагодження командної роботи. Атмосфера доброзичливості в педагогічному колективі сприяє ефективному розв’язанню освітніх проблем. Взаємне збагачення педагогічними здобутками, спільний пошук оптимальних методів і форм викладання призводить до професійного зростання та вдосконалення системи освітньої діяльності. Методичні та організаційні форми командної роботи педагогічних працівників, удосконалюють якість освітньої діяльності в закладі освіти. Основні з них такі:

-спільне планування роботи;

-робота над розв’язанням відповідної науково-методичної проблеми;

-спільна реалізація освітніх проектів;

Організаційні заходи у закладі, це опитування педагогічних працівників, з метою виявлення потреб в комунікації; творчі, або робочі  групи з реалізації проектної, дослідно-експериментальної, планування освітньої діяльності тощо.

Одним із чинників вдосконалення освітнього процесу є  відвідування педагогами  занять, які проводять колеги. Таким чином зростає професійна майстерність усіх зацікавлених педагогів. Процес взаємовідвідування поєднується із проведенням інтегрованих занять, що підвищує педагогічну майстерність вихователів та розвиває пізнавальну активність дітей. Активність педагогічних працівників щодо співпраці з колегами використовується у процесі атестації.

         Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освітньої      діяльності та якості освіти. Дотримання принципів академічної доброчесності під час        освітнього процесу впливає на якість дошкільної освіти, на формування  у дошкільників цінностей, таких як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність.

          Педагогічні працівники неухильно дотримуються норм академічної доброчесності і власним прикладом демонструють важливість дотримання норм академічної доброчесності у педагогічній діяльності Розробляють завдання, які спонукають дітей  критично мислити. Застосовують компетентнісний підхід у навчанні. Отримана в результаті моніторингу інформація розглядається на засіданні педагогічної ради та використовується в самооцінюванні якості освітньої діяльності та якості освіти у закладі.

3.3. Налагодження співпраці з батьками, працівниками закладу дошкільної освіти.

В дошкільному закладі педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства; співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок; у закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці

З метою залучення родини до участі у навчально-виховному процесі дошкільного закладу, у кожній групі обладнані батьківські прес-центри, які інформують про життя і діяльність дітей в закладі. Розроблена різна тематика папок-пересувок, ширм, рекомендацій, консультацій тощо. З метою ознайомлення батьків з життям дітей в дошкільному закладі проводяться  виставки: дитячих робіт, фотографій, педагогічно-психологічної та дитячої рекомендованої літератури, виступи дітей. На сайті ДНЗ систематично висвітлювалися новини дошкільного закладу, цікава інформація про життя дітей Перлинки, про проведені заходи та події.

Для забезпечення необхідного розвитку дитини в закладі  освітній процес побудовано на засадах педагогіки партнерства.  Педагогіка партнерства дозволяє стати педагогам і дітям повноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Найважливішим напрямом, який забезпечує педагогіку партнерства у закладі освіти, є особистісно - орієнтований підхід навчання. Де  в центрі усієї дошкільної освітньої системи  є особистість дитини, забезпечення її комфортними, безконфліктними та безпечними умовами виховання. Особистісно орієнтоване навчання спрямоване на вирішення стійкого інтересу до пізнання, бажання вчитися. Особистісно орієнтований підхід неможливий без постійної взаємодії,  діалогу. Необхідні умови особистісно орієнтованого навчання:

• обов’язкове  врахування інтересів кожної дитини;

• підхід до дитини як до особистості;

• забезпечення свободи і прав дитини в усіх проявах її діяльності;

• урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини;

• забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.

 

3.4. Методичне забезпечення закладу дошкільної освіти.

Згідно річного планупройшли 4 педагогічної ради: «Шляхи роботи дошкільногонавчального закладу в 2020/2021 н.р. Стратегії та пріоритети»,  «Логіко-математична компетентність у дошкільників через впровадження в освітній процес математичних проектів та моделей», «Підвищення якості освіти педагогічних працівників у 2021 році», «Рівень сформованості національно-патріотичної свідомості у дітей через природничу компетентність»,«Результати роботи», на яких визначили напрями подальшої роботи дошкільного закладу, розглядали актуальні питання життя закладу, аналізували діяльність колективу, організовували виставки, презентації дидактичного матеріалу, інформативно - методичний дискус тощо.

На виконання річних завдань були проведені такі форми роботи як:семінар практикум «Сучасна структура професійної компетенції педагога дошкільного закладу. Стратегії професійного саморозвитку за допомогою навігаційних карт- схем», методичну раду «Самоосвіта вихователів – як передумова його фахового зростання», методичну раду «Рівень розвитку мовленнєвої компетентності у дітей через впровадження різних видів театру (стандартні та сучасні)»,семінар «Модель як засіб формування логіко-математична компетентності старших дошкільників. Формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку за допомогою засобів наочності(моделей)»,школа майстрів-математиків «Математичні здібності – це не вроджений дар! Їх потрібно розвивати», майстер – клас «Сучасні театри. Зроби власноруч, інновації в театральній діяльності»,консультації, конкурси, колективні перегляди тощо.

         Протягом навчального року педагоги закладу були активними учасниками засідань міських методичних об’єднань та педтовариств, семінарів-практикумів, майстер-класів з метою розвитку педагогічної майстерності.

​

ІУ. Напрям оцінювання «Управлінські процеси закладу дошкільної освіти»

4.1. Наявність програми розвитку закладу та системи річного планування діяльності закладу дошкільної освіти.

Програма розвитку дошкільного навчального закладу на 2019-2022 н.роки у наявності, затверджена завідувачем 30.08.2019 року, визначає стратегічні пріоритети розвитку установи, започатковує організаційні шляхи її реалізації, обґрунтовує ресурсні потреби. Вона скеровує учасників освітнього процесу до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, суспільства та держави на засадах європейських вимірів якості освіти.

Програма спрямована у площину цінностей особистісного розвитку, варіативності і відкритості дошкільного закладу, зумовлює модернізацію факторів, від яких залежить якість навчально-виховного процесу, зміст, методи, форми навчання і виховання, система контролю і оцінювання, управлінські рішення, взаємовідповідальність учасників навчально-виховного процесу.

Висока якість освітньої діяльності (і, як наслідок, висока якість освіти) неможлива без розуміння шляхів розвитку закладу освіти. Цілі розвитку та основні кроки задля їх досягнення формулюються у стратегії розвитку, що містить визначення цінностей, які сповідує заклад.

Для розроблення стратегії розвитку закладу  була  створена робоча група та залучені батьки здобувачів освіти. Для розроблення освітньої програми були долучені й досвідчені вихователі. Зацікавлені батьки внесли свої пропозиції стосовно змісту варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти.

Під час розроблення стратегії були враховані засади державної політики в галузі освіти, чинне законодавство та нормативно-правові акти, які регулюють діяльність закладу освіти. Також враховані положення статуту.

• ​

 

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Задля гармонійного розвитку дитини вкрай необхідно, щоб між усіма учасниками освітнього процесу були партнерські взаємини, побудовані на довірі та відкритості. Адже саме ці морально-етичні чинники є підмурівком КОМФОРТНОГО освітнього середовища в закладі освіти.

Психологічний клімат – важливий чинник створення комфортних умов для здобувачів освіти, педагогічних працівників і в закладі він сприятливий. Цей клімат будується на основних чинниках в закладі, а саме: довірі, свободі, толерантності, прозорості, відповідальності, партнерстві, повазі, рівності, чесності, гідності.

В установі відкрита, комфортна атмосфера: кожен учасник знає необхідність кожного рішення і його наслідки; всі учасники освітнього процесу можуть впливати на прийняття управлінських рішень (наради, семінари, семінари тощо); налагоджена добра комунікація з батьками вихованців (бесіди, батьківські збори, індивідуальні зустрічі, робота консиліуму, онлайн-зустрічі, тренінги, конкурси, ярмарки, благодійні акції).

 

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Педагогічними кадрами та обслуговуючим персоналом дошкільний заклад укомплектований згідно із штатним розписом, праця педагогів упорядкована відповідно до нормативних норм, передбачених колективним договором. Таким чином, у дошкільному закладі працює 30 педагогічних працівників (3 особи – в декретній відпустці) та 30 техперсоналу.

За стажем педагогічної діяльності:

-  2  молодих спеціалісти зі стажем роботи до 3 років;

-  1 педагог зі стажем роботи від 3 до 5 років;

-  2 педагоги – зі стажем роботи від 5 до 10 років;

-  5 педагогів – зі стажем роботи від 10 до 15 років;

-  2 педагоги – зі стажем роботи від 15 до 20 років;

-  18 -   мають стаж більше 20 років. 

       Педагогів за  віком:

4     – до 30 років;

2     – від 31 до 40 років;

 9    – від 41 до 50 років;

15     – більше 50 років.

Освітній процес  в закладі здійснюють 30 педагогів. З них 8 педагогів вищої кваліфікаційної категорії, 9 – першої, 4- другої, 3 спеціалістів, 6 мають тарифні розряди і 2 – педагогічні звання «вихователь-методист». Згідно плану-прогнозу на 2020/2021 н.р. атестувались 100 % педагогів. За планом-прогнозом щодо курсів підвищення кваліфікації  підвищили професійний рівень 5 педагогів.

У закладі проводиться постійна робота з вирішення проблем соціального захисту вихованців та працівників. Своєчасно виявляються і ставляться на облік діти сироти, діти з багатодітних та малозабезпечених родин, діти з інвалідністю тощо, - які потребують соціального захисту.  Дошкільний навчальний заклад відвідують 28 дітей з багатодітних родин, 9 дітей – з малозабезпечених сімей, 1 дитина - з інвалідністю,7 – внутрішньопереміщених осіб, 10 дітей – батьки яких були або є учасниками АТО. Ці діти в повному обсязі користуються пільгами, передбаченими чинним законодавством.

 

4.4. Організація діяльності закладу дошкільної освіти на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу дошкільної освіти з місцевою громадкістю.

Основні завдання в закладі з даного напрямку виконуються:

- створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процес;

- управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу;

-  керівництво закладу створює умови для розвитку громадського самоврядування;

-  керівництво закладу сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої міста;

- режим роботи закладу дошкільної освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам;

- створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

- Заклад дошкільної освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

-  Керівництво закладу дошкільної освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.